-
1 whole confession
повне визнання (позову, обвинувачення); цілковите зізнання -
2 plenary confession
безумовне зізнання, повне визнання (позову, обвинувачення); повне зізнання -
3 plenary admission
-
4 recognition
n визнання (суверенітету країни, легітимності уряду тощо)- conditional recognition умовне визнання, визнання на певних умовах- de facto recognition визнання де-факто- de jure recognition визнання де-юре- diplomatic recognition дипломатичне визнання- full political recognition повне політичне визнання- official recognition офіційне визнання- recognition of a claim to territorial sovereignty визнання претензії/ вимоги на територіальний суверенітет- to extend recognition to a state визнати державу- to withhold recognition from a state не визнавати державу -
5 конформізм
КОНФОРМІЗМ ( від лат. conformis - подібний, відповідний) - термін, що позначає соціально-психологічну та моральну орієнтацію особи, для якої характерні пасивне пристосовницьке прийняття готових стандартів у поведінці, оцінках, смаках, повне і беззастережне визнання існуючих порядків, норм і правил співжиття, відмова від особистої позиції; моральний принцип, що визначає спосіб реалізації моральнісності, регламентує сферу морального спілкування. Конформіст не переймається життєво важливими об'єктивними проблемами, а пристосовується до тих стандартів і канонів поведінки й мислення, що чинять на нього вплив. Цей вплив може бути реалізований відверто, через примус, або приховано, через навіювання, традицію, механізм моди чи іншим чином. К. як соціально-психологічна і моральна орієнтація особи є явищем історичним і виявляється як у межах усього суспільства, так і в діяльності окремих соціальних груп. У суспільному житті К. заважає успішній боротьбі зі становими, корпоративними, локальними інтересами, принижує гідність особи. Антиподом К. є негативізм, тобто таке ставлення до моральних цінностей, поведінки і свідомості певної соціальної спільноти, яке заперечує їхню значимість для всієї спільності чи окремої особи.
См. также в других словарях:
де-юре — присл. Юридично, на підставі закону, права; формально; прот. де факто. •• Де ю/ре визна/ння у міжнародному праві – повне, остаточне і офіційне визнання держави та уряду … Український тлумачний словник